Різдвяний піст є останнім із чотирьох багатоденних періодів помірності для віруючих християн. У 2024-2025 році він триватиме з 28 листопада до 6 січня. Дати фіксовано. Тому щорічно з'ясовувати, якого числа розпочнеться та закінчиться період обмежень, не потрібно. Достатньо знати про правила харчування та поведінки, яких слід дотримуватись у цей час.
Історія та значення
Достовірних відомостей про дату встановлення посту немає. Вперше інформація про нього з'явилася у IV столітті. У сучасному світі прийнято постити протягом 40 днів. Але в давнину чітких дат початку та закінчення цього періоду не було. У деяких громадах він тривав близько тижня, в інших – трохи довше. Лише у XII столітті Константинопольський патріарх закріпив правило про сорокаденне дотримання обмежень.
На Русі цей період називався Карачуном. Присвоєння імені язичницького духу, відповідального за сувору морозну зиму, був випадковим. Дні в цей час ставали коротшими, а ночі – довшими. Темрява сприяла розвитку забобонів.
Сьогодні пост також має друге неофіційне ім'я. У народі він називається Пилиповим. Це пов'язано з тим, що в день перед початком посту 27 листопада віруючі відзначають день пам'яті одного з учнів Ісуса — апостола Пилипа.
Згідно з церковними правилами, протягом 40 днів слід дотримуватися певної дієти і дотримуватися помірності в розвагах. Однак це не є основною метою. Головне – проаналізувати прожитий рік, усвідомити помилки, духовно очиститись молитвами та щирим каяттям.
У Святвечір, (6 січня), що передує свято, слід усім серцем відчути радість від близькості Бога, його любові та підтримки у добрих справах. Варто поміркувати про містичний бік Різдва Христового, благородний вчинок Творця, який спустився на Землю заради спасіння людства. Обмеження у фізичному житті допомагають зосереджуватися на духовних цінностях.
На відміну від православних християн, католики починають і закінчують постити іншим часом. Різдво у них святкується 25 грудня, відповідно до григоріанського календаря. Початок помірності починається за 4 тижні до урочистої події.
Особливості меню
Порівняно з Великим постом, цей можна назвати не надто суворим. Суходіння (вживання тільки сирих продуктів, не підданих термообробці) слід дотримуватися тільки середам і п'ятницям. В решту днів дозволені гарячі страви. Допускається використання олії. Єдина заборона на весь період, який триватиме 40 днів, стосується їжі тваринного походження (яєць, м'яса птахів та тварин; молочних та кисломолочних продуктів).
Страви з риби дозволяються по вівторках і четвергах, якщо на них випадають релігійні свята, а також по суботах та неділях. У день пам'яті Миколи Чудотворця (19 грудня) можна випити один келих червоного вина.
Особливу увагу слід звернути на новорічні свята. Під час масових шумних веселощів непросто залишатися зібраними і не піддаватися спокусам. Тим не менш, ці дні не є винятком із поста.
У меню можна включати:
- овочеві або грибні супи, бульйони із хлібом;
- свіжі, консервовані та квашені овочі;
- каші, виготовлені з будь-яких видів круп;
- варені та тушковані страви без додавання м'яса;
- фрукти та сухофрукти, мед, всі види горіхів.
Для організму, який не звикли постити, така зміна раціону може стати сильним стресом. Тож священнослужителі радять переходити на новий режим харчування поступово. Можна спочатку відмовитись від якогось одного продукту (або мінімізувати його вживання), потім від іншого.
Перед Різдвом вимоги трохи посилюються. Кульмінацією є Святвечір. У цей день деякі побожні люди повністю відмовляються від їжі до моменту появи на нічному небі першої зірки (або до закінчення літургії).
Не обмежувати себе в їжі можуть:
- діти та підлітки (до досягнення 18-річного віку);
- жінки, які годують грудьми або очікують на народження малюка;
- люди, які мають проблеми зі здоров'ям (тимчасові чи постійні);
- чоловіки та жінки, які займаються важкою фізичною працею;
- особи, які виконують військові обов'язки або перебувають у дорозі.
Цим категоріям громадян дієта протипоказана через ризик погіршення здоров'я. Тому церква офіційно дозволяє їм повноцінно харчуватись. Відмова постити у разі не визнається порушенням навіть глибоко віруючих.
Інші нюанси
Тілесна помірність без духовної складової не має сенсу. Тим більше не варто пишатися собою і відчувати перевагу над тими, хто не постить. Обмеження їжі в цей період не є метою (фізичним випробуванням, що перевіряє силу волі). Це лише засіб, що допомагає знайти легкість в організмі та ясність у думках.
Помірність у харчуванні має гармонійно поєднуватися з помірністю від тілесних втіх, аналізом своїх думок та дій. Людина, яка вирішила постити, повинна прагнути позбавитись поганих думок, переважати вчинки добра і творення. У багатьох випадках для внутрішньої трансформації потрібна зміна звичної поведінки.
Протягом 40 діб рекомендується утримуватись від:
- пліток, лихослів'я, скандалів;
- неробства, втрати часу марно;
- вживання спиртних напоїв та куріння;
- участі у галасливих розважальних заходах;
- перегляду розважальних відео по ТБ та в інтернеті.
У цей час небажано влаштовувати весілля, відзначати дні народження та річниці. Важливі дати варто святкувати тихо та скромно, у колі близьких людей, без надмірностей, що суперечать правилам посту.
Найкращими варіантами проведення часу є молитви, відвідування храмів, читання релігійної літератури. Вітається налагодження зіпсованих відносин із родичами та знайомими, прощення образ, висловлення подяки, підтримка людей, які потребують допомоги. Також енергію можна спрямувати на благодійність.
У цей період варто задуматися про найголовніше: про безсмертну душу, близькість з Богом, взаємини з коханими. Це чудова нагода переглянути своє життя, знайти внутрішню гармонію, спокутувати гріхи і стати на шлях світла.
Читайте також: