Міф № 1. Машинний розум потрібен лише у високотехнологічних нішах
Коріння цього упередження — у нерозумінні суті технології. Часто разом із ІІ згадуються складні технічні поняття на кшталт машинного навчання чи обробки мовних моделей. Через це може здатися, що штучний інтелект потрібен виключно для вузьких та малозрозумілих сфер: ракетобудування чи ядерної енергетики не менше.
Все стає ясніше, якщо глянути явище з іншого боку. Грубо кажучи, ІІ імітує здатність думати: збирати та аналізувати інформацію, вчитися та будувати прогнози на основі накопиченого досвіду. За такого ракурсу стає зрозуміло: немає галузі, в якій ІІ не зміг би принести користь. Більше того, вже приносить. Машинний розум спілкується з нами під виглядом голосових помічників у розумних колонках і шукає інформацію за нашими запитами в пошукових системах.
Вчені Сеченівського університету та Університету штучного інтелекту навчили ІІ розпізнавати назви продуктів у магазинних чеках. Тепер на основі цієї розробки створюється програма для оцінки якості харчування.
Наш додаток орієнтований на широке коло людей, які прагнуть здорового харчування. Щоб оцінити якість раціону, зазвичай використовуються щоденники харчування, опитувальники, інтерв'ю про з'їдене за добу. Але ці методи суб'єктивні та трудомісткі. Тому ми хочемо запропонувати інструмент для тривалої об'єктивної оцінки харчування, який не вимагає зусиль від людини.
Користувачеві буде достатньо користуватися картами лояльності супермаркетів. Система проаналізує, наскільки набір продуктів відповідає індексу якості харчування – інструменту, який відображає наукові уявлення про здоровий раціон. Потім програма виставить оцінку, наприклад «Ваше харчування відповідає місцевому індексу якості харчування на 60%». Користувач отримає список продуктів, які вплинули на результат, та рекомендації, як покращити раціон. Першу версію програми плануємо запустити у 2025 році.
У Росії її ІІ застосовується у різних сферах: медицині, сільському господарстві, промисловості та інших. Стимулювати розробку вітчизняних рішень із впровадженням розумних технологій — пріоритет федерального проекту «Штучний інтелект» нацпроекту «Цифрова економіка». Для цього держава виділяє гранти стартапам, розробникам унікальних рішень та науково-дослідним центрам. Завдяки такій підтримці в країні вже реалізовано понад дві тисячі проектів — від систем екомоніторингу та діагностики онкозахворювань до людиноподібних роботів-помічників.
Міф №2. Навколо ІІ багато шуму, але незабаром про нього все забудуть
Покоління мілініалів бачило зародження багатьох технологій взяти хоча б пейджери та дискети. Однак штучний інтелект уже проник у багато сфер. Він автоматизує рутинні завдання, модернізує виробництва, допомагає діагностувати небезпечні захворювання А отже, навряд чи вийде із застосування в найближчому майбутньому.
Експерти та прогресивні керівники передбачають майбутнє людства з урахуванням ІІ. Так, технологія може підвищити темпи зростання світового ВВП — за оптимістичними прогнозами на 14% до 2030 року. На іншу думку, у найближчі 30 років у кожної людини може з'явиться особистий цифровий помічник, чиї послуги будуть поширені так само, як зараз – мобільні телефони. У перспективі розвиток ІІ може бути спрямований у космос. Машинний розум допоможе створювати складні супутники та космічні апарати, а також аналізувати величезні масиви даних, які вони надсилають.
Міф №3. Штучний інтелект навчиться приймати рішення за людину
А потім візьме владу в свої руки. Існування цього забобону ми повинні кіноіндустрії з її постапокаліптичними стрічками. А також авторитетним фігурам, які мають доступ до широкої аудиторії. Наприклад, у різний час побоювання щодо ІІ висловлювали Стівен Хокінг і Ілон Маск.
Штучний інтелект – це набір формул та складних алгоритмів, які прописує розробник. Чи зможе він колись перевершити свого творця — предмет суперечок у науковому співтоваристві. Деякі експерти впевнені: синтетичний інтелект не зрівняється з природним, принаймні у винаході нового. Інші фахівці вважаютьщо навіть сильний машинний розум буде зацікавлений у людях — просто тому, що саме вони зможуть допомогти, якщо у розвитку ІІ станеться щось непередбачене.
З 2023 року ми розробляємо ІІ-рішення для ранньої діагностики злоякісних утворень. Нейросеть буде аналізувати великі обсяги даних: результати обстежень, історії хвороб, стать та вік пацієнта, шкідливі звички, місце проживання та багато інших параметрів. На їх основі можна буде передбачити, хто і з якою ймовірністю у зоні ризику. Адже чим раніше поставити діагноз, тим ефективнішим і дешевшим може бути лікування.
Також ми розробляємо ІІ-інструменти для оцінки ризику рецидиву раку. На основі клінічних досліджень та демографічних даних вони визначатимуть групи пацієнтів з високою ймовірністю захворіти повторно. За допомогою цієї інформації лікар зможе сформувати індивідуальні поради для кожного пацієнта. Наприклад, як часто показуватись фахівцю та які обстеження пройти.
Потрібно розуміти, що ІІ – помічник лікаря, а не його заміна. Останнє слово (отже, і відповідальність за надану послугу) залишається за фахівцем. Отже, його роль буде незмінною — він лише почне застосовувати в роботі нові інструменти.
Міф № 4. Через ІІ безробіття досягне катастрофічних масштабів
За всіх часів професії з'являлися, трансформувалися і поступово замінювалися на нові. Досить, як перебудувалися офісні завдання з появою комп'ютерів. При цьому бухгалтери, юристи, кадровики та менеджери нікуди не поділися, але їм довелося впровадити нові технології у свою роботу. З автоматизацією виробництва на заводах не зникли сталевари, токарі та фрезерувальники. Хоча й їм потрібно було навчитися використовувати нові робочі інструменти.
До того ж з розвитком технологій з'являються нові професії та робочі місця. Наприклад, ще 20 років тому ніхто не чув про SMM-фахівців або таргетологів. Нині ж це найпоширеніші професії.
Міф № 5. З розвитком ІІ всім доведеться освоїти мови програмування та бази даних
Це логічний сценарій для тих, хто хоче брати участь у розробці таких технологій. Однак, щоб застосовувати нові інструменти у побуті, знати їхній пристрій не обов'язково. Тут приблизно як зі смартфоном: не потрібно розуміти, як працюють його компоненти, щоб читати новини, робити фото та навіть заробляти онлайн.
Іноді люди навіть не помічають, як нові технології входять в їх життя. Наприклад, вже зараз нейромережі допомагають прокладати у додатку маршрут до дому та рекомендують нову музику у стрімінгових сервісах. Щоб скористатися цими послугами, не обов'язково отримувати докторську інформаційну технологію. Але якщо хочеться не просто адаптуватися до нових умов, а бути на передовій технічного прогресу — здобути спеціальну освіту все ж таки варто.
