При виборі бінокля важливо звертати увагу не лише на кратність наближення та вартість аксесуара. Попри загальну помилку, правило «більше — краще» тут зовсім не працює. Наприклад, занадто потужний бінокль завжди буде габаритнішим і важчим, так що ваші руки втомляться його тримати ще до того, як ви встигнете зловити в кадр цікавий об'єкт. У той же час не варто гнатися за найдорожчими моделями, хоч і відверто дешевих краще також уникати.
Отже, якщо ви зібралися купити бінокль, то, враховуючи величезний вибір на сьогоднішньому ринку, будете спантеличені безліччю різних параметрів і технічних характеристик. Щоб полегшити завдання, пропонуємо невеликий гайд на вибір, який допоможе відповісти на запитання — який бінокль краще купити для спостереження.
Перед тим, як заглиблюватись у суть питання, розберемо кілька технічних моментів. Для цього розпочнемо керівництво із найпоширенішого серед новачків питання — що означають цифри, проштамповані на корпусі бінокля.
Таких цифрових комбінацій може бути кілька. Найчастіше зустрічаються такі:
- 7×50;
- 10×50;
- 20×80;
- 25×100.
Тут зашифровані головні параметри бінокля, які вказують на потужність збільшення та складаються з двох параметрів:
20×80 = кратність × діаметр лінзи
Давайте докладніше розберемося з цією формулою та її змінними.
Наприклад, бінокль 20×80 — це бінокль з коефіцієнтом збільшення (або наближення), рівним 20, і діаметром об'єктива (по одному на кожну зіницю), рівним 80 мм.
Якщо подивитися в бінокль 20х80, картинка збільшиться в 20 разів. Наприклад, якщо поставити коробку на підставку і відійти від неї на 100 метрів, то в бінокль з кратністю 20x ви побачите сірники, якими вони були б на відстані 5 метрів.
Розраховується це легко — відстань до об'єкту ділимо на кратність бінокля. Отримане значення буде результуючою відстанню.
| Високе збільшення (10x, 12x, 15x) | Низьке збільшення (6x, 7x, 8x) |
| Добре наближає об'єкти | Середнє наближення |
| Значне тремтіння картинки | Висока стабільність |
| Низька яскравість | Висока яскравість |
| Вузьке поле зору | Широке поле зору |
При покупці бінокля не варто гнатися за максимальним збільшенням, адже чим воно вище, тим сильніше відчуватиметься тремор рук через велику відстань до об'єкта, що спостерігається, а за предметом, що рухається, буде дивитися і зовсім неможливо, тому що кут огляду в цьому випадку буде дуже звужений. . Тож вибір бінокля — це завжди пошук компромісу.
Друга цифра після x – діаметр об'єктива в міліметрах. Чим вище цей параметр, тим більше світла збирає лінза і яскравіше зображення вона видає. Різниця між 50 мм і 100 мм відчувається навіть світлим днем — з великими лінзами картинка виходить яскравішою та соковитішою.
Безперечно, діаметр об'єктива дає серйозні переваги, але при покупці бінокля треба враховувати і розмір пристрою. Адже чим вище апертура, тим більше будуть лінзи, а отже буде важчим сам бінокль. Так що в цьому випадку теж доведеться йти на компроміс носити компактний бінокль на шиї або тягати на плечі телескоп.
| Висока апертура (50х і більше) | Низька апертура (менше 50x) |
| Яскраве зображення | Тьмяне зображення |
| Громіздкий бінокль | Компактний бінокль |
Мабуть, перерахованих вище параметрів вже достатньо, щоби приблизно розуміти, який бінокль вибрати для спостереження. Якщо хочете дізнатися про біноклі ще більше, розповідаємо далі.
Вихідна зіниця є діаметром зображення, видимим у бінокль. Чим більший цей параметр, тим детальніше можна розглянути предмет і менше для цього потрібно світла. Таким чином, у бінокля для спостереження на прогулянці, в поході або на полюванні це значення має бути досить великим, оскільки такий пристрій найкраще підходить для використання в умовах низького освітлення. Дізнатися діаметр вихідної зіниці дуже просто – для цього необхідно поділити апертуру бінокля на кратність:
Діаметр об'єктива / збільшення = S
Таким чином, для бінокля 20×80 значення S становить 4 мм (80/20).
Як не дивно, цей параметр також пов'язаний із розміром зіниці людського ока, діаметр якого змінюється в залежності від кількості світла. Його розміри також можуть змінюватись протягом життя.
| Вік | Вихідна зіниця |
| Дитина | Близько 8 мм |
| До 50 років | Близько 6 мм |
| Понад 50 років | Близько 4 мм |
Вибирати бінокль потрібно так, щоб його вихідна зіниця максимально відповідати діаметру вашої зіниці. Але через його коливання зробити це практично неможливо, тому фахівці рекомендують купувати моделі з вихідною зіницею в 5-7 мм.
Напевно, ви помічали, що біноклі бувають переважно двох форм — із прямими трубами та зі скошеними. Так ось, з погляду конструкції призм біноклі бувають двох видів: порро (porro) та руф (roof).
Призма порро є найпоширенішою у сучасних біноклях. Цей тип легко впізнається. Він дуже міцний і надає зображенням високу яскравість. Біноклі, з системою призм типу руф, зазвичай більш сучасні і дорогі. Зате вони можуть похвалитися компактністю та невеликою вагою.
На якість зображення впливає не тільки розмір оптики та її параметри, а й параметр просвітлення (AR). Він має на увазі нанесення тонких шарів певних металів на оптичні поверхні бінокля, які збільшують світлопроникність і контрастність.
Перевірити наявність просвітлення легко – потрібно поглянути на лінзи під кутом. Якщо вони мають якесь покриття, воно блищить різними кольорами.
AR буває чотирьох типів:
- часткове одношарове просвітлення (C);
- повне одношарове просвітлення (FC);
- багатошарове часткове просвітлення (MC);
- повне багатошарове просвітлення (FMC).
Це потрібно як для Roof-лінз, які склеюються та схильні до сильних спотворень, так і для звичайних систем типу Porro, де просвітлення необхідне для зовнішніх оптичних поверхонь.
Щоб гарантувати цілісність оптично складного та недешевого пристрою, виробники дотримуються цілого спектру технологій, що забезпечують «виживання» апарата в складних умовах.
Так, нові біноклі традиційно сертифікуються за японським стандартом JIS 6, де ступеня водонепроникності варіюються від 0 до 6. Крім того, електронні біноклі сертифікуються і за звичним стандартом і зазвичай отримують ступінь IP67, що гарантує надійний захист від будь-яких погодних умов.
Ще корпус дорогих біноклів часто заповнюється газом, наприклад азотом. Це робиться для того, щоб уникнути запотівання лінз під час перепаду температур або під час туману. Це не тільки покращує якість картинки, але й збільшує термін служби пристрою, оскільки начинки бінокля не піддаються впливу вологи.
Звичайно, для правильного вибору бінокля необхідно розуміти, з якою метою придбаний пристрій. Це може бути спостереження у місті чи природі, і навіть у походах. Хтось вважає за краще пильнувати птахів, а хтось — відстежувати рухи небесних тіл. Також біноклі часто використовуються для перегляду театральних вистав і нарешті для полювання, а ще для морських та річкових подорожей. Словом, бінокль можна взяти з собою будь-куди.
Умови, в яких відбувається спостереження, можуть бути різними. Але мати для кожної ситуації окремі біноклі — це дорого та й незручно. Тому при виборі пристрою можна придивитися до максимально універсальних варіантів. Або до біноклів зі змінною кратністю.
Діапазон збільшення тут може змінюватись залежно від умов спостереження, так що використовувати бінокль можна як для панорамного стеження, так і для вивчення дрібних деталей віддаленого об'єкта. Але така універсальність має і мінуси: картинка сильно страждає, та й наявність додаткового механізму не надає пристрою надійності.
Тому при виборі краще віддавати перевагу перевіреним виробникам із великим досвідом створення оптичних пристроїв за плечима. У цьому плані добре виглядає Nikon Aculon A211 8-18×42.
Якщо ви не знаєте, який бінокль для полювання буде кращим, то орієнтуйтеся на пристрої з діаметром об'єктива від 35 до 50 мм і збільшенням від 7x до 16x. Зрозуміло, полювання передбачає частоту використання пристрою за несприятливих погодних умов, тому бажано, щоб бінокль був у герметичному та заповненому азотом корпусі. Класикою жанру є Nikon Aculon A211 16×50.
Чим дорожчий пристрій, тим вища його якість. Звичайно, бувають і винятки, проте щодо біноклів ціна має велике значення. Проте можна купити бінокль на будь-який смак та гаманець. Якщо ви ніколи не використовували пристрої наближення та не знаєте, які є біноклі, як вони працюють і чи потрібні вони вам, пропонуємо обмежитися деякою сумою та вибирати модель у цьому бюджеті.
Наприклад, спершу вистачить пристрою вартістю до 15–20 тисяч рублів. Це може бути PENTAX SP 10×50 із середньою кратністю та непоганою світлосилою.
Якщо ж використання бінокля пов'язане з професійною діяльністю, потрібно вибирати найкращу техніку. У такому разі бюджет може виявитися у рази вищим. Наприклад, зараз є біноклі вартістю 200 000 рублів та більше.
Такі, як Canon 15×50 IS AW — він має оптичний стабілізатор, який гасить тряску від рук. Таким скористатися одне задоволення. Щоправда, до театру такої махини з собою не візьмеш — До речі, нещодавно ми розповідали, як вибрати бінокль для перегляду уявлень.
