Більшість приватних будинків у Росії підключаються до електрики повітряним способом. Прокинути СІП повітрям — це найшвидший і найдешевший спосіб провести 220 В. Для цього не потрібні додаткові стовпи і трубостійки, тому що провід йде в будинок безпосередньо з найближчої опори. Але такий спосіб має очевидні недоліки.
Наприклад, товстий чорний кабель псує вигляд прилеглої території, а система натяжки та кріплення – фасад красивої будівлі. Також провід, що звисає, може заважати роботі великої техніки — якщо ви вирішите загнати на ділянку екскаватор, щоб викопати великий ставок із золотими рибками, доведеться уважно стежити, щоб техніка не зачепила дроти.
Тому доцільніше завести кабель живлення до будинку під землею. Такий спосіб має одні переваги. По-перше, провід завжди захищений від погодних впливів, наприклад, від зледеніння. По-друге, його не видно, тому він не зіпсує архітектурного дизайну ділянки та будівлі. Крім цього, він захищений від пожежі, а ще його неможливо вкрасти.
Підземна прокладка обходиться відносно недорого і доступна кожному — головне, дотримуватись будівельних норм. Спочатку необхідно визначитися з типом кабелю, тому що для підземної прокладки підходять тільки спеціальні моделі.
- Зазвичай тип кабелю залежить від характеристик ґрунту, в якому він перебуватиме. Наприклад, для прокладки у ґрунті з підвищеним вмістом агресивних речовин (солончак, шлак, насипний матеріал) знадобиться кабель зі свинцевою оболонкою. Він також підійде для ґрунту з підвищеним впливом електрокорозії.
- Якщо в місці прокладки кабелю існує можливість механічного впливу на нього, то рекомендується вибирати модифікації з «бронею» — дротом із сталі або алюмінію всередині. Такі набагато краще витримують постійні деформації ґрунту, які призводять до розтягування. Наприклад, пучення, зсуви, просідання та інші ушкодження.
- Для прокладання у звичайних умовах підійде будь-який кабель для монтажу під землею. Навіть у найпростіших є базовий захист від розтягувань та пошкоджень у вигляді цільної чи стрічкової алюмінієвої оболонки.
У жодному разі не намагайтеся заощадити та прокласти в землі звичайний кабель для зовнішнього застосування. Він швидко зіпсується і стане причиною короткого замикання, що може спричинити сумні наслідки. Особливо протипоказані універсальні дроти типу ПУНП та КГ.
Якщо ви хочете знизити витрати на придбання відповідного кабелю, то можна використати «народну мудрість».
При прокладанні кабелю необхідно дотримуватись будівельних норм і правил, які допоможуть уникнути проблем та наслідків.
Прокладайте лише цільний кабель. Робити з'єднання під землею не рекомендується, особливо без досвіду створення муфт. Якщо потрібно з'єднати дроти, краще продати надземну сполучну коробку.
Не використовуйте кабелі з паперовою ізоляцією. Паперова ізоляція, просочена олією, гігроскопічна, а ще такі кабелі жорсткі та незручні у роботі. Їх підключення повинно супроводжуватися встановленням кінцевої обробки, так що без навичок та спеціального інструменту тут не обійтися.
Відступайте від фундаменту та комунікацій. Якщо кабель йде паралельно до будинку, то відстань між ними має становити не менше 60 см. Якщо абель потрібно провести через фундамент, використовуйте заставну у вигляді металевої труби. Від каналізації та водопроводу потрібно відступати на метр.
Ізолюйте кабелі. Прокладати в одній траншеї два кабелі можна, але проміжок між ними має бути не менше 10 см.
Захищайте перетину. Якщо дві траншеї перетинаються, кабелі в місці перетину повинні бути одягнені у футляри довжиною 1 м, а відстань між кабелями повинна становити 15 см.
Не забувайте про заземлення. Якщо використовується кабель із бронею, його потрібно заземлювати. Це важливо для того, щоб уникнути електрокорозії проводки.
Обходьте дерева та чагарники. Провід повинен проходити щонайменше за метр від великих дерев. Але якщо цього зробити не можна, прокладіть кабель під деревом. Для цього викопайте ями з обох боків рослини та забийте під корінням металеву або азбоцементну трубу. До неї можна пропустити кабель.
Прокладати кабель від опори до будинку можна лише з дозволу відповідних інстанцій. Це стосується підключення як повітряним, і підземним способами. Перед роботами необхідно розробити та затвердити проект енергопостачання, а також отримати дозвіл від об'єктів, які відповідають за газопровід, водогін, системи зв'язку та інші комунікації.
Перед початком робіт необхідно розмітити територію та заздалегідь продумати, як і куди йтиме провід. Після цього обов'язково замалюйте план та залиште орієнтири, щоб у майбутньому можна було точно визначити місцезнаходження кабелю під землею. Після цього можна приступати до прокладання кабелю.
Копаємо траншею. Потрібно викопати на ділянці траншею від стовпа до введення в будівлю. Довжина траси не регламентується, а глибина має становити 70-90 см. Краще зробити 90 см, тому що в неї насипається подушка.
Очищуємо траншею. Дно та стіни траншеї потрібно очистити від каміння, цегли, уламків скла, залізок та інших предметів, які можуть пошкодити оболонку кабелю. Якщо гострий предмет прибрати не можна, тут потрібно зробити футляр. Наприклад, біля краю бетонної плити.
Робимо піщану подушку. У підготовлену траншею потрібно насипати шар піску. Підійде будь-який, навіть найдешевший кар'єрний пісок. Головне, щоб він заповнив усе дно — шар повинен бути не менше 10 см. Подушка потрібна, щоб восени та навесні відводити надлишки вологи від кабелю.
Готуємо кабель. Фахівці рекомендують використовувати кабелі типу ВВГ для малих потужностей та АВБбШв або броньований ВБбШв для середніх та великих навантажень. Перевірте заздалегідь кабель на пошкодження і, у разі потреби, усуньте їх. Потрібно також переконатися у відсутності замикання між жилами та бронею. Стан кабелю перевіряється за допомогою приладу під назвою мегомметр або за допомогою звичайного тестера у режимі вимірювання опору.
Захищаємо проводку під землею. У місцях перетину з автомобільними в'їздами, дренажними трубами та канавами необхідно прокладати кабель через футляри. Зазвичай вони нероз'ємні, тому встановити їх після укладання кабелю не вдасться. Так що не забувайте одразу надягати їх на провід. Але якщо раптом забули це зробити, то пошукайте в магазині роз'ємний футляр — такі теж продаються.
Укладаємо кабель. Тепер можна зайнятися розміщенням дроту у траншеї. Опуск зі стовпа в землю потрібно проводити в трубі, висота якої має становити 2 метри. Зверніть увагу, що кабель у канаві повинен лежати зі слабиною, хвилеподібними звивами, але в жодному разі не в натяг. Це дуже важливо, оскільки надмірний натяг може призвести до пошкодження ізоляції та обриву.
Засипаємо кабель. Спершу кабель потрібно засипати піском на товщину 10 см. Провід не повинен стирчати з піску. Потім потрібно підсипати траншею ґрунтом на товщину близько 15 см і утрамбувати. Важливо очистити ґрунт від каміння та предметів, які можуть пошкодити кабелі.
Укладаємо сигнальну стрічку. На утрамбовану поверхню необхідно укласти сигнальну стрічку, яка буде індикатором у разі, якщо хтось потрапить до траншеї під час робіт.
Засипаємо траншею. Повністю засипаємо траншею грунтом. Утрамбувати горбик, що вийшов, не потрібно — через деякий час грунт осяде самостійно.
Перевіряємо якість монтажу. Після всіх робіт необхідно знову перевірити кабель на відсутність короткого замикання.
Провід, що йде під землею, зазвичай прокладають крізь фундамент. Для цього на стадії будівництва необхідно підготувати отвір із заставною трубою. Якщо такої немає, можна просвердлити готовий фундамент та пропустити через нього провід, використовуючи металеву трубу як футляр. Потім провід підключається до розподільної коробки.
Прокладати кабель у будинку можна різними способами. Найзручніший і найкрасивіший — приховати проводку в стінах. Для цього потрібно робити штроби – нещодавно ми розповіли, як це зробити своїми руками.
