Коли ви підбираєте собі гру на вечір, то нерідко стикаєтеся зі словом «інді» в описі чи категорії жанру. Деяких це відлякує — вони вважають, що це не заслуговує на увагу, оскільки зроблено ентузіастами. Інші ж, навпаки, саме такі проекти підшукують. Але що цей термін означає насправді? Давайте обговоримо.
Зміст:
Все дуже просто: слово «інді» в конкретному випадку взято з англійської Independent (російською — «незалежний»). Тобто розробник не залежить від видавця та готує продукт самостійно. Найчастіше подібні проекти пише одна людина, іноді команда ентузіастів. Гроші на розробку кладуться із власної кишені, але буває і так, що бюджет збирається через краудфандингові платформи. Що таке? Автор публікує концепт майбутньої гри: показує стиль малювання, розповідає коротко сюжет і описує геймплей. Якщо люди зацікавилися, то переводять певну суму до бюджету проекту. Натомість вони, звичайно, отримають копію гри на релізі (плюс ранній доступ, якщо можливо), а також додаткові нагороди (частіше косметичні). Особливо щедрим інвесторам автор продукту може надіслати поштою фігурку персонажа або елемент спорядження, надрукований на 3D-принтері. Якщо ви думаєте, що випуск гри через краудфандинг — це не поширене явище, то ось вам список хітів, які побачили світ саме завдяки прислів'ю «з миру по нитці»:
- Darkest Dungeon.
- Shenmue III.
- Wasteland 2 та 3.
- Pathfinder: Wrath of the Righteous.
- Getting Over It.
- Psychonauts 2 та ін.
Звичайно, це не світові ААА-шедеври, але серед геймерів досить популярні продукти. Варто також відзначити абсолютний рекордсмен краудфандингу, проект Star Citizen. Це просто щось: бюджет гри вже перевалив за позначку $700 млн, а реліз усе переноситься та переноситься. Кошти збираються з 2012 року, а точної дати випуску досі немає. Тож, як бачите, поняття «інді» це не завжди про скромний бюджет розробки.
Витрати на розробку ААА-проектів невблаганно зростають. 2024 року це коштує не менше $200 млн. Сюди закладено і працю фахівців, і витрати на рекламу. Дуже дорого. Саме тому ціни на ігри постійно зростають. Високий ризик змушує всіх, хто причетний до цього ремесла, створювати вже перевірену часом продукцію: ремейки та сиквели. Переробити успішний проект колись або випустити наступну частину — звучить як чудовий план не прогоріти. Ось чому сьогоднішня ситуація на ринку ігор названа «епохою рімейків». І це не дивно, адже якщо взяти недавню ситуацію з Concord, стає зовсім сумно. Тільки уявіть, реліз готувався аж 8 років, а витрачено на його проектування, розробку та маркетинг близько $400 млн! Ну, і що: сервера відключили через 2 тижні після виходу, а всім, хто купив Concord, повернули гроші. Дуже сумно — жодних культурних слів не підійде, щоб описати ситуацію повною мірою. Це поганий знак для споживачів: геймдизайнери тепер будуть ще обережнішими, а реймеків та сіквелів стане ще більше. І тут на допомогу приходять інді-ігри!
Розробники незалежних проектів не бояться експериментувати, адже вони не зобов'язані мати приголомшливий успіх. Вони просто готують своє дітище до виходу та з нетерпінням хочуть почитати відгуки гравців. Тут частіше йдеться не про бюджет, а про людську працю. Адже якщо ти один, і за рекламу платити не потрібно, то гроші витрачатимуться лише на їжу, оплату електроенергії та інтернету. Саме серед інді-ігор зароджуються нові механіки і свіжі геймплейні фішки — все завдяки експериментам і сміливості розробників. Мало хто знає, але його величність Minecraft (сама популярна гра у світі) був створений однією людиною! І на старті продукт вважався інді-проектом. Хто б міг подумати, що піксельні куби так сильно струсять геймерське співтовариство. Свіжі ідеї, сміливість у впровадженні ігрових механік, стильний візуал і наголос на оповіданні – ось чим славляться інді-ігри. Як правило, автор робить ставку на певний аспект і доводить його до досконалості: чи то графіка, сюжет чи геймплей. Адже жанр інді-ігри, що це якщо не майданчик для геймдизайнерських експериментів, де народжуються інновації?
Переваги інді-проектів:
- Свіжі ідеї. Розробники прагнуть виділитися на тлі інших і привнести щось нове в геймдев. Якщо великі видавництва зайняті тим, щоб їхнє дітище заробило якнайбільше грошей, то незалежна творчість прагне сподобатися гравцям. У їхніх інтересах створити щось незвичайне, щоб зібрати якнайбільше захоплених відгуків. І, якщо впроваджена геймплейна механіка спрацює, то можна доопрацювати її та перенести в новий продукт, де наголос буде зроблено вже на іншому. Іноді трапляється так, що після успішного запуску інді-гри, сіквел виходить вже під керівництвом великого видавництва.
- Наголос на конкретному аспекті. Як правило, інді-розробники роблять ставку на щось конкретне, коли готують продукт. Або це барвистий візуал з милим саундтреком, або це щира історія, або ж це крутий динамічний геймплей зі свіжими фішками. Але буває і так, що з трьох цих складових проект вбирає не один, а відразу два аспекти (а то і всі три)! Візьмемо, наприклад, Dead Cells: яскраві фарби стильного візуалу у поєднанні з бадьорим і захоплюючим геймплеєм позбавлені будь-якого сюжету (за винятком крутих посилань та «пасхалок»). Або ж Disco Elyseum, де шедевральне оповідання змішане зі стильною графікою та самобутніми саундтреками, а сам геймплей одноманітний і нудний. Але все ж таки один із цих трьох аспектів завжди розвинений сильніше за інших: якщо дивитися на Dead Cells, то панує тут геймплей, а в Disco Elyseum лідирує сюжет і те, як він подається.
- Розробник чуйно реагує на відгуки гравців. Це величезний плюс. Автор проекту відгукується на коментарі користувачів та вносить у гру зміни, які замовляє більшість гравців. Доробка та оперативна реакція на фідбек – дві паралельні лінії, що ведуть до якісного продукту на виході.
Недоліки інді-проектів:
- Репутація. Хотілося б почати з цього пункту та віднести його саме до мінусів. Так, ми згодні, що багато геймерів свідомо шукають, у що пограти, у категорії інді-проектів. Але це лише невеликий прошарок досвідчених гравців, які не купуються на сучасні графічні технології. Більшість сучасних геймерів хочуть трасування променів і стабільних 60 FPS. Вони заміряють частоту кадрів в секунду і грають з налаштуваннями відео перш ніж по-справжньому почати проходження. І ось цього таки не можуть дати 99,9% незалежних проектів. Сучасні геймери думають, що інді-ігри — це якісь обмежені продукти для слабких ПК.
- Висока конкуренція. Коли немає витрат реклами, то шанси бути поміченим стрімко наближаються до нуля. Чого вже говорити про те, щоби привернути увагу до проекту на краудфандингових платформах. Це майже неможливо. А конкуренція у світі інді-ігор дуже висока. Чим це погано для нас, гравців? Дуже багато дійсно вартих продуктів вислизають повз наші очі. І щоб їх знайти знадобиться багато часу. Також варто відзначити, що сам ринок інді-проектів вже переповнений схожими тайтлами, тому пошуки придатності забирають надто багато часу у любителів «індичати».
Серед недоліків також можна відзначити відсутність реклами, і обмежені можливості автора проекту. Без маркетингу про вихід гри пишуть лише користувачі в коментарях на Reddit, а під обмеженими можливостями ми маємо на увазі автора, який і малює, і сценарій готує, і програмний код пише, та ще й музику підбирає серед безкоштовних семплів. Навряд чи можна бути однаково добрим фахівцем відразу у всіх напрямках.
У російськомовному середовищі ви не зможете тримати руку на пульсі незалежного геймдева. Потрібно читати X (Twitter) та тематичну гілку на Reddit. На платформі X можна зазначити користувача Oliver Snyders. Він роками захоплюється інді-напрямком і не пропускає жодного релізу, що стоїть. Такі продукти по-тихому з'являються на платформі Steam, і виявити їх можна за позначками Indie/інді в тегах. Дуже часто розповсюджуються безкоштовно або за символічну плату (до 100 рублів).
Сподіваємося, тепер ви знаєте, що таке інді-ігри та як їх відрізнити від ААА-проектів. А більше цікавих матеріалів про ігрову індустрію, як завжди, на нашому сайті:
