Огляд смартфона Xiaomi 14T Pro: субфлагман з крутим залізом та нейромережами

Блок камер виконаний у кутку — це традиційні конфорки на невеликому подіумі. Тільки об'єктиви не накриті єдиним склом, як у Xiaomi 14, а виконані окремо. Їхні циліндри, схоже, теж металеві, тож не порушують загальної «преміальної» концепції. Щоправда, сильно випирають за площину.

Алюмінієва рамка – пряма. Хоча задня панель має невеликі заокруглення, смартфон зручно тримати, він не вислизає з рук як багато модних аналогів із округленими екранами. На правій грані – як завжди, кнопка включення та клавіші регулювання гучності.

Внизу — роз'єм USB-C та слот для двох SIM-карток. Аудіоджека тут немає, як і карти пам'яті. Зате можна використовувати e-SIM — правда, тоді фізичну сімку у другому слоті підключити вже не вийде.

Залишається додати, що корпус захищений IP68, так що йому не страшні ні дощ, ні короткочасні занурення на пару метрів. Але в басейн з ним краще все ж таки не пірнати.

У Xiaomi 14T Pro встановлена ​​AMOLED-панель роздільною здатністю 6,67 дюймів з роздільною здатністю 2712х1220. Дозвіл трохи нестандартний — все через найпопулярнішу пропорцію 20:9. Максимальна частота оновлення екрана – 144 Гц. Враховуючи потужне «залізо», спокуса спробувати на смартфоні топові ігри дуже велика, і тут підвищена кількість «герц» буде дуже доречною.

Максимальна яскравість заявлена ​​на рівні 4000 нит, і це дуже багато. Ми не заміряли, чи досягається вона фізично, але екран дійсно яскравий, з використанням гаджета на вулиці не виникає жодних проблем (правда, сонця в листопаді в Москві було не так багато).

У розділі налаштувань окрім варіантів тем (світла та темна) та елементів захисту зору можна знайти цікаві функції під загальною назвою «Система візуалізації з ІІ». Ось що до неї входить.

• «Супердозвіл» — очевидно, дозволяє дотягнути дозвіл до екранного при поганому вихіднику;
• HDR-покращення — використовує HDR-обробку для покращення якості відео;
• MEMC — описує проміжні кадри в динамічних сценах, щоб забезпечити плавність руху.

Тут взагалі претензій бути не може: виробник не поскупився на потужний MediaTek Dimensity 9300+, який можна порівняти за продуктивністю зі Snapdragon 8 Gen 3. На додаток до нього — 12 ГБ швидкої оперативної пам'яті LPDDR5X. Як результат – відмінний «урожай» балів у різних бенчмарках. Наприклад, 2 млн балів в Antutu забезпечують Xiaomi 14T Pro місце якщо не в топ-5, то точно в десятці найпотужніших смартфонів на кінець 2024 року.

Єдиний неприємний нюанс – при високому завантаженні смартфон помітно гріється. При цьому помітного падіння продуктивності немає — рятує її величезний запас.

Схоже, це стає новим трендом у смартфонах. ІІ тут не просто є — він скрізь. Частина функцій дісталася у спадок операційній системі від Android 14, частина працює через Google, ще щіпка насипана в браузері Яндекса. Нарешті, деякі фішки – особливості саме HyperOS.

Значна частина нейромереж заточена працювати із зображеннями. Щоправда, їх потрібно заздалегідь завантажити. Трохи дивно, що начебто функції є, але качати їх треба довго й наполегливо. Наприклад, спочатку AI-редактор для зображень, потім, наприклад, окремий плагін для заміни піднебіння або роботи з портретами.

Що вміє ІІ? Чистить фотографію від зайвих об'єктів, у тому числі людей. Вирізати потрібні об'єкти, додавати до них фон або модифікувати фон (скажімо, малювати його у стилі графіки). Скажімо, ви знімаєте якийсь об'єкт, але до кадру постійно потрапляють люди. Можна їх позбутися — звичайно, в переносному сенсі. Включаємо AI-ластик та вибираємо опцію «Видалити людей».

Якщо людина стояла на однорідному тлі, результат взагалі ідеальний. Якщо фон складніший, можуть бути невеликі артефакти, але в цілому нейромережа працює дуже делікатно.

Розумні сервіси з'явилися, зокрема, в «Нотатках». Правда, і цей пак теж треба качати. Зате можна буде перекладати, коригувати помилки за допомогою нейромереж, узагальнювати великі тексти в короткі вичавки.

Очевидно, нейромережевих можливостей ставатиме дедалі більше. Особливо якщо є хороший запас продуктивності, як у випадку з Xiaomi 14T Pro.

Круті можливості зйомки – один із головних критеріїв вибору на користь флагманів для дуже великої кількості користувачів. Гаджет такого класу має знімати краще за «середнячки», інакше покупці можуть і не зрозуміти, за що вони заплатили гроші.

У Xiaomi 14T Pro — чудовий сет (як, власне, і в минулої моделі). Основний модуль виконаний на 50-мегапіксельному сенсорі Light Fusion 900 розміром 1/1,31 з відмінним динамічним діапазоном. У камери є фазовий автофокус і оптична стабілізація, що логічно для субфлагмана.

Вкрай корисна штука — знову-таки 50-мегапіксельний телевізор з оптичним зумом 2,6 х. Але тут є нюанс: оптостабу сюди не завезли. Це сумно, тому що при зйомці з таким зумом навіть невеликі мимовільні рухи рук можуть спричинити змащення. Такі ж проблеми є й у конкурентів, наприклад, realme GT6.

В інтерфейсі є значення зуму 2х (кроп з основної камери) і 5х (гібридний). Слід зазначити, всі варіанти цілком робочі. Рівень деталізації вражає.

Нарешті, третя камера – це 12-мегапіксельний ширококутник. Тут особливо розповідати нема чого: непоганий, з достатньою різкістю він робить цілком якісні знімки при достатньому освітленні.

Селфі-камера стала трохи краще, ніж на 13T Pro — тепер вона має роздільну здатність 32 Мп.

Що на практиці? В принципі обробка фото тут настільки прокачана, що немає жодного сенсу використовувати ручні установки. Кольори максимально природні (ну, може трохи підтягнута насиченість), баланс білого у 90% випадків правильний.

Оцініть ці два кадри: один із них зроблено в автоматичному режимі, другий — у нічному. Що називається, знайдіть відмінності. Причому навіть при нестачі світла смартфону потрібно менше секунди, щоб сфотографувати картинку. Не треба тримати його нерухомим за кілька секунд.

Загалом нічні сцени передаються ідеально приблизно так, як їх бачить око. Обробка джерел світла просто чарівна. Шумів не помітно, у своїй деталізація зберігається високому рівні. Причому як під час зйомки основною камерою, так і з телеоб'єктива.

Ще один показовий знімок: при явній нестачі світла камера примудрилася не тільки не втратити білого кольору, але й зберегти структуру снігу.

Знімати відео можна в 8К та 30 кадрів на секунду, або в більш раціональному 4К та 60 кадрів.

Місткість батареї залишилася незмінною в порівнянні з моделлю минулого покоління — 5000 мАг. Та й максимальна потужність заряджання, як і раніше, становить 120 Вт. А ось підтримки бездротової зарядки раніше не було, і Xiaomi вирішив це виправити. Тепер субфлагман може отримувати безпроводом до 50 Вт, що дуже навіть непогано.

У плані автономності гаджет нас не здивував, але й не засмутив. Година відео з YouTube за середньої яскравості екрана при підключенні через Wi-Fi і з яскравістю екрана на рівні 50% змушує батарею втрачати приблизно 8%. Цілком стандартне енергоспоживання. Інша річ, що за такої потужності зарядки автономність якось відходить на другий план: повна зарядка смартфона з нуля зайняла у нас 22 хвилини.

Безумовно, ця модель варта уваги. У ній зібрано практично все, що може знадобитися 90% користувачів: чудовий яскравий екран, стильний корпус, потужне залізо, гарні камери, дуже швидка зарядка. Трохи засмучує відсутність оптичної стабілізації телефотокамери, але це можна пережити.

Вартість смартфона у версії 12/256 ГБ на момент публікації – близько 65 000 рублів. Вона встигла впасти з моменту старту продаж приблизно на 10 000 рублів. Якщо вам здається, що це все одно дорого, можна розглянути звичайний Xiaomi 14T: у нього трохи простіше процесор і не така швидка зарядка (67 Вт), проте прайс буде нижче ще на 10 000. Приблизно за такою ж ціною можна взяти Xiaomi 13T Pro , якщо пожертвувати бездротовою зарядкою, роздільною здатністю селфі-камери та новими ІІ-функціями.

Дякуємо компанії МТС за наданий для тесту зразок.