Infinix Zero Flip: складний смартфон за адекватною ціною

Шарнір досить тугий. З одного боку, це добре — верхню частину можна зафіксувати практично в будь-якому положенні. З іншого боку, для відкривання та закривання краще використовувати обидві руки. Складка видно на чорному (вимкненому) екрані, також помітна тактильно, наприклад при скролінгу. Але на увімкненому екрані вона не заважає: потрібно придивлятися, щоб її помітити.

Екран зовні досить великий: 3,64 дюйми. Про характеристики та особливості налаштування розповімо трохи пізніше.

Блок камер Infinix Zero Flip — просто бальзам на душу. Виявляється, зовсім необов'язково робити величезні подіуми, можна просто компактно вмістити об'єктиви в кутку, як це робили кілька років тому. Тут вони спеціально зроблені такими, щоб не впадали у вічі.

Нижня панель смартфона має матове покриття із малюнком «під мармур». Максимально практичне – воно не заляпується відбитками пальців. Це важливо, тому що до складних моделей не так просто підібрати чохол, і вони повинні зберігати пристойний зовнішній вигляд вже з коробки.

Розташування кнопок тут традиційне. Якщо розкласти гаджет, вони опиняться на правій грані.

У нижній частині – слот для карт, USB-C та грати динаміка. Зрозуміло, що в умовах дефіциту вільного простору в корпусі ні про які 3,5-мм джеки не йдеться.

До речі, про чохл. У комплекті є жорсткий кейс, що складається із двох окремих половинок. Верхня фактично просто обрамляє екран, нижня виконана з екошкіри і має невеликий ремінець. Якщо просунути під нього палець, смартфон практично неможливо випадково випустити.

Важить Infinix Zero Flip не більше за багатьох звичайних смартфонів: 195 г. Товщина в розкладеному вигляді теж майже «стандартна»: 7,6 мм. Довжина – 170 мм, якщо скласти – 87.

Екрани

Обидва екрани виконані за OLED-технологією. Тільки основний – це LTPO AMOLED, у ньому частота оновлення може змінюватися у ширшому діапазоні аж до максимальних 120 Гц. Зовнішній теж «швидкий», з частотою до 120 Гц. Роздільна здатність основного — 2640х1080 пікселів, зовнішнього — 1066х1056.

Через не зовсім стандартні пропорції (21:9) внутрішній екран має деякі особливості у відображенні контенту. При розгортанні зображення або відео на весь екран можуть залишатися чорні смуги з боків або відсікається частина зображення зверху та знизу. Такі ж проблеми стикаються власники ультрашироких моніторів.

В іншому обидва екрани гарні. Яскравості вистачає із запасом: у основного пікова заявлена ​​на рівні 1400 ниток, у зовнішнього – 1100.

Мабуть, найцікавіше тут у сценаріях використання обох екранів. Вони налаштовуються в пункті «Функції складаного екрана». Для основного тут не так багато варіантів. Наприклад, можна перенести відображення контенту в деяких програмах (у тому числі галереї) на верхню частину екрана, коли смартфон перебуває у проміжному положенні. Тобто поставили його на стіл, зігнули верхню частину під зручним кутом і дивіться картинки або відео як на моніторі.

Інший цікавий сценарій для внутрішнього екрану – відеозйомка з рук. Якщо зазвичай доводиться тримати смартфон за ребра пальцями, тут можна знову зігнути половинки і вхопитися за всією долонею. Приблизно так знімали на аматорські відеокамери в досмартфонну епоху, тут це називається Режим DV.

Із зовнішнім все ще веселіше. Є багато скінів, якими можна оформити екран. У тому числі кілька мультяшних героїв, які можна «поселити» у смартфоні. На відміну від тамагочі, годувати та прибирати за ними тут не треба, але у них прописано декілька моделей поведінки. Наприклад, якщо увімкнути екран вночі, ваш вихованець спатиме. Загалом таке оформлення дуже прикольне — щонайменше щось нове на тлі живих шпалер та інших динамічних заставок.

Маленький екран дозволяє приймати та відхиляти дзвінки, не відкриваючи смартфона. Це зручно навіть тому, що у складеному вигляді гаджет можна утримувати рукою з трьох сторін.

Крім того, є асортимент додатків, що налаштовується, який доступний для зовнішнього екрана. Серед них пошта, браузери, календар і навіть месенджер.

Камери

Асортименти камер представлені трьома модулями з датчиками по 50 Мп кожен. Не зовсім зрозуміло, навіщо такий високий дозвіл на «ультраширику», але більше — не менше. З усіх трьох камер лише одна, основна, має оптичну стабілізацію. Звичайно, тут не можна не похмуритися про те, що замість ультраширококутного непогано було б запропонувати телефото зі зумом хоча б 2х, але виробнику видніше. До того ж дворазове збільшення (хоч і не оптичне) непогано дається основній камері.

Камера знімає на рівні впевненого «середняку»: з гідним рівнем деталізації, без пересвітів та «завалів».

Селф можна робити як на внутрішню, так і на зовнішню камеру. Крім того, обидві можна знімати себе на відео. У деяких випадках це зручно робити саме на зовнішню камеру – адже смартфон у складеному вигляді зручно лягає у долоню.

Ну і кілька фото з нічного режиму, який теж не розчарував.

Продуктивність

Як ми вже зазначили вище, Infinix не ставив за мету наділити Zero Flip продуктивністю топових моделей. Це дорого: адже, крім витрат на самі чіпи, довелося б вкладатися і в розробку відповідної системи охолодження. Тому виробник використовувати більш просте рішення для процесор MediaTek Dimensity 8020. У ньому 8 ядер (4xCortex-A78 2.6 ГГц і 4xCortex-A55 2 ГГц) і графіка Mali-G77.

MediaTek Dimensity 8020 на сьогодні – один із оптимальних для середнього класу чіпів. Його можливостей вистачає як для базових завдань, а й у ігор. Звичайно, Zero Flip не мітить в ігрові смартфони, але рівень продуктивності дозволяє запускати сучасні ігри хоча б на середніх налаштуваннях. Що побічно підтверджують тести у бенчмарках: наприклад, у Geekbench 6 смартфон набирає 743 бали в одноядерному тесті та 2527 у багатоядерному.

Доступна конфігурація у смартфона всього одна – 8 ГБ оперативної пам'яті та 512 постійної. Звичайно, оперативники хотілося б побільше — у класичних смартфонів у тій же ціновій категорії, як правило, від 12 ГБ. З іншого боку, Samsung Galaxy S24 взагалі пропонують у версії 8/256 ГБ, і вона має попит. Тож нічого критичного в цьому немає.

Автономність

Більшість складних моделей мають скромні акумулятори, тому ємність 4720 мАг у батареї Infinix Zero Flip – добрий показник. Причому цікавий момент: хоча теоретично це менше «золотого стандарту» в 5000 мАг, практично автономність не нижче, ніж у середнього класичного смартфона. Все просто: багато операцій можна виконувати на зовнішньому екрані і не потрібно використовувати великий.

За перші 20 хвилин підключення до комплектного 70-ватного адаптера акумулятор набирає 52% заряду, до 100% він зарядився за 56 хвилин. Смартфон сам може виступати в ролі пауербанку і заряджати інші пристрої, щоправда, потужність у цьому випадку скромна, всього 10 Вт.

Разом: наша думка про Infinix Zero Flip

Безумовно, такі смартфони будуть потрібні на ринку. Infinix Zero Flip може запропонувати всі основні переваги доладних смартфонів (включаючи специфічні можливості відображення контенту та взаємодію з другим екраном), при цьому варто помітно доступніше аналогічних рішень від «законодавця моди» Samsung.

Смартфон цікавий не просто можливістю уміститися в будь-яку кишеню чи жіночий клатч. Він реально відкриває нові способи взаємодії зі здавалося б звичним гаджетом. Можна дивитися відео на верхній частині екрана, просто використовуючи нижню як підставку. Можна знімати, зігнувши смартфон навпіл і надійно утримуючи його однією рукою. З урахуванням відносно невисокої вартості Infinix Zero Flip логічно розглядати як модель, яка дасть вам відчути всі особливості «розкладачки» та зрозуміти, чи важливі вони вам.

Чи є мінуси? Теоретично до них можна віднести єдину конфігурацію із 8 ГБ оперативної пам'яті. Але і процесор тут не топовий, тому навряд чи доведеться запускати ААА-ігри або ресурсомісткий софт. Щодо камер — у більшості ситуацій основна цілком здатна робити чудові знімки. Нема оптичного зуму, але це можна пережити.

Тому для тих, кому не потрібні топові характеристики «за багато грошей», це цілком адекватний варіант.