Нова серія Pura стала спадкоємцем P-серії, яка представлення не потребує. Багато разів смартфони Huawei P різних поколінь ставали учасниками топів за якістю фотозйомки — можна сказати, що неабиякі можливості мобільної фотографії стали своєрідною візитною карткою цієї серії. А тепер, схоже, візитною карткою та Pura.
Huawei Pura 70 Pro займає проміжне положення між базовою Pura 70 та Ultra-версією. Саме вона, на наш погляд, може стати оптимальним вибором для того, кому потрібна хороша продуктивність та висока якість зйомки без інноваційних фішок типу об'єктивів, що виїжджають. Причому оптимальним як за характеристиками, так і за ціною: смартфон можна купити сьогодні дешевше за 80 000 рублів. Але докладніше про те, що покупець отримує за ці гроші.
Одне з головних завдань для дизайнерів сучасних смартфонів зробити гаджети впізнаваними. З Huawei Pura 70 Pro це вдалося: камери розмістили на незвичайному трикутному подіумі. Завширшки він займає більше половини ширини задньої панелі, так що на спинці смартфон лежить стійко.
Смартфон пропонують у двох кольорах: білому та чорному. Біле покриття виконане цікаво – з ефектом мармуру, при цьому з матовою поверхнею. Комусь може здатися нудним, але виглядає симпатично та стильно.
Рамка, зрозуміло, металева, причому із заокругленнями. Невелике заокруглення має екран. В результаті смартфон приємно тримати в руці: грані не ріжуть долоню та пальці, при цьому вислизнути гаджет теж не намагається.
Цікава деталь: комплектний чохол позбавлений боковин. Начебто дрібниця, але набагато приємніше тактильно відчувати корпус гаджета. Тим більше коли віддав за улюблену іграшку близько 80 000 рублів. Чохол виконаний не із силікону, а із пластику — він жорсткий і відмінно тримається.
Екран захищений склом Kunlun другого покоління, поверх якого наклеєна плівка. Оскільки поверхня тут практично пласка, замінити плівку проблем не складе.
Усі органи управління перебувають у правій грані. Внизу та вгорі — по мікрофону та динаміку.
Також знизу розташували слот для SIM-карток. Підтримки карток пам'яті тут не передбачено. Зате смартфон можна використовувати з e-SIM, благо вітчизняні оператори вже давно пропонують віртуальні сімки.
Екран
Логічно, що спадкоємиця P-серії отримала шикарний OLED-дисплей та ще й LTPO, що дає можливість регулювати частоту оновлення у великих межах. Наприклад, для статичних картинок це може бути і 10 Гц, в динамічних підключаються максимальні 120. Роздільна здатність екрану — 2844х1260 пікселів.
Яскравість цілком достатня не лише для приміщень, а й для відкритих майданчиків. Максимальне значення, яке фігурує в характеристиках — 2500 ніт. Автоматичне регулювання працює цілком коректно, вручну змінювати яскравість сенсу немає.
Зрозуміло, користувачеві доступні всі необхідні налаштування. Це і вибір частоти оновлення, і режим кольору, і режими захисту зору. В останньому можна встановити рівень фільтрації синього світла.
Окремий «вид мистецтва» — встановлення заставок режиму «Дисплей завжди включений». Тут і стандартний годинник, і абстрактні фігури, і віджети з погодою. Якщо чогось не вистачить, можна свою «запиляти».
Камери
Традиційно сильний бік P-серії став тепер характерною особливістю Pura. У Huawei Pura 70 Pro використано модуль із трьох камер. Основна — з датчиком на 50 Мп, гібридним фокусом, оптичною стабілізацією і діафрагмою, що фізично змінюється, від f/1,4 до f/4. Якщо придивитися, при зміні значення діафрагми в інтерфейсі помітна її зміна в об'єктиві.
Друга камера — телефото з роздільною здатністю 48 Мп, оптостабом та оптичним зумом 3,5х. Якщо врахувати ще й ширококутник на 12,5 Мп, власник Pura 70 Pro може знімати на п'яти фокусних відстанях, які вказані в інтерфейсі. Три з них дає сама оптика, 2х – кроп з основної камери та 10х – гібридний зум. Приклади фото – у нашій галереї.
До зйомки з основної камери просто неможливо причепитися. Тут все добре і зі швидкістю фокусування, і з деталізацією, і динамічним діапазоном. Як завжди, можна включати ІІ-обробку або не використовувати її. Також є два варіанти зйомки у підвищеній роздільній здатності. Один вмикається в налаштуваннях і дозволяє робити знімки на 25 Мп, другий називається звичним HiRes, вмикається в інтерфейс камери і дає можливість знімати на максимальних 50 Мп.
В інтерфейсі закладено багатий вибір режимів. Наприклад, перейти на ручний (Профі) можна простими свайпами, без входу в пункт Ще. Є режим «У русі», який допомагає знімати предмети, що швидко рухаються. Ну і, звичайно, нічний на випадок нестачі світла.
Слід зазначити, що здебільшого і з автоматичного режиму виходять хороші знімки. Наприклад, увечері не обов'язково переходити в нічний – дефолтний дає практично ту саму обробку. Різницю можна помітити лише порівнявши два кадри.
Хоча макрокамери як такої тут немає, фотографувати квіточки та метеликів досить легко. Не забуватимемо, що у телевізора еквівалентна фокусна відстань — 92,5 мм, причому спрацьовує фокусування навіть при зйомці практично впритул. Особливо уважні можуть розглянути на одній з фотографій нижче модель.
Дивно, що селфікамер має дозвіл всього 13 Мп. Хоча ця дивина чисто формальна: 50 Мп основної камери теж не ставлять рекорди з дозволу, при цьому на реальних знімках ми бачимо справді флагманську якість. Фронтальна дає можливість ще й вибору типу страви, щоправда, іноді злегка помиляється з визначенням її меж.
Продуктивність
У нових моделях верхнього сегмента прийнято хвалитися продуктивними процесорами. Тут встановлено Kirin 9010 власного виробництва. Багато хто намагається порівнювати його з сучасними Qualcomm або Mediatek, але давайте не забуватимемо, що в більшості випадків топові чіпи навіть на дорогих моделях залишаються не при ділі. Завантажити їх цілком можна хіба що стрес-тестом, а у звичайному житті величезна продуктивність не потрібна на всі 100.
Kirin 9010 скромніший за нинішні топи, але його можливостей вистачає на будь-які завдання. Навіть роботу з нейромережами, про яку ми розповімо трохи згодом. На Huawei Pura 70 Pro можна грати у високих дозволах, знімати в 4К/60 fps, тому скаржитися на чіп точно не варто.
У Росії смартфон пропонують із пам'яттю 12/512 ГБ – ідеальний, на наш погляд, варіант.
Автономність
У смартфон встановлений акумулятор з класичною ємністю, що стала, близько 5000 мАч (якщо точніше — 5050). Хоча ОС у Huawei непогано оптимізована, за автономністю він мало чим відрізняється від конкурентів. Зате виділяється з їхньої фоні за можливостями зарядки.
У комплект входять 100-ватний адаптер, що дозволяє зарядити батарею з 0 до 100% приблизно за 40 хвилин. Причому позначку 50% смартфон проходить приблизно через 15 хвилин після підключення. Можна купити бездротовий зарядний пристрій HUAWEI SuperCharge: тут потужність, що підтримується, трохи нижче, 80 Вт, але все одно вражаюча. Зрештою, 20 Вт сам смартфон може видавати в режимі зворотної зарядки. Стане в нагоді, якщо раптом несподівано сіли навушники або мобільний гаджет колеги.
Разом: наша думка про Huawei Pura 70 Pro
Думки скептиків сходяться до одного: як можна за китайський смартфон платити близько 80 000 рублів. Але давайте вникнемо в деталі. Смартфон отримав майже флагманські компоненти, він дуже круто знімає та пропонує безліч режимів. Обидві його камери (за винятком ширика) мають оптичну стабілізацію і дозволяють робити знімки в будь-яких режимах: макро, портрети, пейзажі, збільшувати об'єкти за допомогою зуму до 10 разів. Алгоритми добре обробляють знімки: шумів не видно навіть при нестачі світла. Тож у плані фото це флагман як не крути.
Процесор свіжий – нехай і не ставить рекордів у бенчмарках, але досить продуктивний. Запасу пам'яті достатньо, зарядка за швидкістю лише на рівні конкурентів. Ще й корпус із водозахистом IP68, а це великий плюс. Та й до екрану претензій немає — яскравий, як і годиться. До мінусів можна віднести хіба відсутність Google-сервісів (але ця проблема легко вирішується). Формальна відсутність підтримки 5G нас теж поки що не хвилює. Так що апарат справді гідний.
