Подрібнювач відходів ― це компактний прилад, який встановлюють під мийкою та підключають до каналізації. Його основне завдання – перетирати залишки їжі, кісточки, шкірку та інші відходи, що утворюються в процесі приготування їжі, та відправляти їх у каналізаційну систему.
Диспоузер складається з корпусу зі стінками-терками і диска, що обертається. Харчові відходи потрапляють на леза і перетворюються на однорідну масу. Вона, вже значно зменшена обсягом, спокійно змивається водою в каналізацію, запобігаючи засмічення.
Стандартний орган управління подрібнювача відходів — пневмокнопка. Фактично це ручна повітряна помпа, яка передає тиск в корпус, де елемент у відповідь натискає на електрокнопку. Це зроблено для безпеки – запобігання удару струмом. Зазвичай кнопку виносять на раковину або стільницю, і вона дозволяє активувати прилад за необхідності.
У диспоузера є 5 ключових переваг.
- Запобігання засміченням. Подрібнені частки легко змиваються водою.
- Гігієнічність та чистота. На кухні зникає джерело неприємних запахів.
- Скорочення обсягу сміття. Знижується навантаження на довкілля.
- Зручність у використанні. Прилад легко встановити, він не займає багато місця на кухні та простий в експлуатації.
- Екологічність. Роздрібнені відходи легше переробляються на очисних спорудах.
Перед покупкою диспоузера потрібно перевірити параметри раковини та каналізаційної системи. Це допоможе підібрати ідеальну модель і уникнути проблем при монтажі.
По-перше, виміряйте діаметр зливного отвору раковини. Більшість моделей подрібнювачів розрахована на стандартний європейський розмір 90 мм. Якщо отвір миття відрізняється, обов'язково уточніть сумісність у виробника.
По-друге, зверніть увагу на товщину стінок раковини. Деякі диспоузери призначені для встановлення тільки в тонкостінні сталеві мийки – такі не підійдуть для скляних або фаянсових раковин.
По-третє, перевірте висоту зливальної труби, до якої підключатимете подрібнювач. Вона повинна бути нижчою за вихідний отвор диспоузера. В іншому випадку в ньому накопичуватиметься брудна вода з органічними відходами.
Не забудьте про сифон під раковиною – для нього необхідно передбачити місце. У подрібнювачі немає внутрішнього гідрозатвору, тому приєднувати його безпосередньо до каналізації не можна. Потрібний спеціальний трубчастий сифон, а не звичайна «груша», яка швидко заб'ється.
Їх два: диспоузери бувають накопичувальними та проточними.
Накопичувальний подрібнювач ― пристрій з невеликим резервуаром для подрібнених відходів. Коли він заповниться, потрібно запустити двигун, щоб перемолоти залишки їжі. Така конструкція може бути зручною для тих, хто готує великі обсяги їжі і хоче рідше включати подрібнювач. Однак варто пам'ятати, що тривале перебування відходів у резервуарі може призвести до появи неприємних запахів.
У проточного подрібнювача немає резервуару. Він відразу ж подрібнює і змиває відходи в каналізацію в міру їхнього потрапляння в раковину. Такий пристрій забезпечують постійне відведення харчових залишків, запобігаючи їх накопиченню та появі запахів.
Проточні диспоузери, як правило, простіше в установці та технічному обслуговуванні, тому що в них немає додаткових елементів, схильних до засмічення. Однак їхня продуктивність нижча, тому вони можуть справлятися з меншим обсягом відходів за один прийом.
Який подрібнювач відходів вибрати: накопичувальний чи проточний?
Один із ключових факторів при виборі диспоузера – потужність. Вона показує, з яким обсягом та типом відходів впоратися ваш майбутній помічник на кухні.
Оптимальну потужність приладу можна зрозуміти, виходячи з кількості членів сім'ї:
- Моделі 300-450 Вт ― для невеликих сімей із 2-3 осіб. Вони впораються з нетвердими харчовими залишками, але, швидше за все, не зможуть переробити більш тверді відходи, такі як курячі або яловичі невеликі кістки.
- Диспоузер 500-750 Вт ― для сім'ї з 3-4 осіб. Він уже здатний подрібнювати кістки свійської птиці та навіть невеликі яловичі відходи.
- Прилади 800 Вт та вище ― для великих сімей та використання в комерційних цілях. Вони впораються з яловичими або свинячими кістками, горіховою шкаралупою та іншими відходами, що важко переробляються.
Вибираючи подрібнювач, не женіться за максимальною потужністю, якщо вона вам не потрібна. Проаналізуйте, що ви готуєте і як часто це робите — відштовхуйтеся від кількості та типу відходів.
Для виготовлення робочої камери виробники використовують нержавіючу сталь та різні види пластику. У кожного з них є свої переваги та недоліки.
Нержавіюча сталь ― це класичний та перевірений варіант. Така камера міцна та зносостійка, не вбирає сторонніх запахів. Однак такі моделі, як правило, і коштують дорожче за пластикові аналоги.
Пластикові робочі камери є легкими, але менш стійкими до механічних пошкоджень і можуть з часом потріскатися або пожовтіти.
Щодо обсягу робочої камери, то тут немає універсального рішення. Оптимальний обсяг часто розраховують за такою формулою:
V = потужність приладу * 2
Такий розмір дозволить накопичувати достатньо відходів, не допускаючи частого включення подрібнювача.
При виборі подрібнювача харчових відходів пам'ятайте: чим більше камера, тим більше очищень в ній поміститься, але при цьому прилад повинен мати високу потужність.
Дробильний диск відповідає за безпосереднє перемелювання харчових залишків. Їх роблять із нержавіючої сталі та легких нержавіючих сплавів.
Сталеві диски відрізняються винятковою міцністю та справляються з твердими відходами на кшталт кісток чи горіхів. З іншого боку, вони важчі за сплавові аналоги.
Диски з нержавіючих сплавів важать менше, але поступаються сталі за характеристиками міцності, що може обмежувати перелік відходів, що переробляються.
Диски обертаються з різною швидкістю, і від цього залежить загальна продуктивність диспоузера:
- 1000-1500 об/хв ― швидкість, характерна для малопотужних, малошумних моделей, не призначених для подрібнення твердих відходів. Вони впораються хіба що з м'якими харчовими рештками.
- 2000-3000 об/хв ― найпоширеніший діапазон. Він дозволяє перемелювати практично всі види харчових відходів, крім великих кісток та горіхів.
- 3500-4500 об/хв ― швидкості агрегатів, здатних подрібнювати справді тверді предмети. Але такі моделі, як правило, відрізняються підвищеною шумністю та вартістю.
Як вибрати подрібнювач харчових відходів для раковини, виходячи із цих параметрів? Для домашнього використання підійде модель зі швидкістю обертання 2000-3000 об/хв та дробильним диском із міцної нержавіючої сталі. Ці характеристики забезпечать необхідну продуктивність та універсальність, не потребуючи великих фінансових витрат.
Ця система відповідає за безпечну та надійну роботу диспоузера. Вона запобігає виходу приладу з ладу у разі потрапляння до нього надто твердих або великих відходів.
Принцип роботи захисту простий. Як тільки пристрій стикається з об'єктом, що не піддається подрібненню, чи то кістка або шкаралупа, навантаження на електродвигун різко зростає. Система захисту миттєво реагує на це, вимикаючи живлення двигуна.
Є два основні види такого захисту: з ручним перезапуском та автоматичний.
У випадку з ручним перезапуском після спрацьовування захисту користувачеві необхідно самостійно знайти і витягти предмет, що застряг, а потім включити подрібнювач знову.
Автоматичний захист відразу ж після усунення причини навантаження сама відновить роботу подрібнювача. Це зручніше у повсякденному використанні, але в той же час може створити ілюзію, що прилад справився із серйозною проблемою сам.
Для домашнього використання хорошим вибором буде подрібнювач із автоматичною системою захисту від перевантажень. Це дозволить уникнути частих ручних перезапусків та зробить експлуатацію простою та комфортною.
Вирішуючи, який вибрати подрібнювач харчових відходів для раковини, пам'ятайте, що видає шум. Чим вище швидкість обертання дробильного диска і потужність двигуна, тим гучнішим буде диспоузер. А це може завдати незручностей домочадцям. Щоб подолати проблему, виробники застосовують різні способи шумоізоляції своїх приладів.
Умовно їх можна поділити на два основні типи:
- Часткова шумоізоляція. Передбачає встановлення звукопоглинаючих матеріалів лише в окремих частинах корпусу подрібнювача, наприклад, у місцях кріплення двигуна. Такі моделі трохи дешевше, але все ж таки створюють деякий шум під час роботи.
- Повна шумоізоляція. Передбачає комплексний підхід, коли весь корпус і двигун мають звукоізолюючий прошарок.
Купуючи диспоузер, також звертайте увагу на комплектацію. Не у всіх є зливна труба та пневматична кнопка у наборі. У цьому випадку деталі доведеться докуповувати окремо.
Отже, як вибрати побутовий подрібнювач відходів? Візьміть до уваги правила:
- Якщо сім'я невелика, купуйте недорогий диспоузер малої потужності до 450 Вт.
- Якщо вам потрібен прилад, здатний перемелювати кістки, ваш вибір – пристрій на 750 Вт, високошвидкісний диск та обов'язковий захист від перевантажень.
- Якщо ви не хочете, щоб на кухні було занадто шуму, купуйте прилад із повною звукоізоляцією.
- Якщо бажаєте, щоб подрібнювач сам вирішував проблеми без вашого втручання, придивіться до моделей автоматичного захисту від перевантажень.
А ви користуєтесь диспоузером?
Читайте також:
